Skip to main content

Юрій Луценко



Генеральний прокурор України (з 12 травня 2016 року - донині). Народний депутат України 4, 6 та 8-го скликань. 
Міністр внутрішніх справ України в урядах Юлії Тимошенко, Юрія Єханурова та Віктора Януковича (президент - Віктор Ющенко).
Дружина - Ірина Луценко, народний депутат України (Блок Петра Порошенка). 
Кум - Петро Порошенко, президент України.






Родина
Дружина - Ірина Луценко, народний депутат України (Блок Петра Порошенка).
Старший син - Олександр Луценко, успішний бізнесмен.
Молодший син - Віталій Луценко.
Брат - Сергій Луценко, 1959 р.н., бізнесмен.
Двоюрідна сестра - Марина Приходько.
Тесть (батько Ірини Луценко) - Степан Нарембик.

Куми
Петро Порошенко і Марина Порошенко
Юрій і Олена Воскобойнікови
Юрій Стець, міністр інформаційної політики України

Біографія
Юрій Луценко народився 14 грудня 1964 року. Батько — Луценко Віталій Іванович (1937-1999), перший секретар Рівненського обкому Комуністичної партії Радянського Союзу, народний депутат України від Комуністичної партії України, секретар ЦК КПУ, заступник голови асоціації «Рівнеагробуд».

1996-1998 рр. — секретар політради Соціалістичної партії України (СПУ), голова — Олександр Мороз. Залишався у СПУ до липня 2006 року.

Вересень 1998 - квітень 1999 — помічник прем’єр-міністра України Валерія Пустовойтенка.




Квітень 1999 - квітень 2002 — помічник-консультант народного депутата України Олександра Мороза.

Грудень 2000 року — співголова акції «Україна без Кучми». «Польовий командир» Майдану. Листопад 2004 - січень 2005 — член Комітету національного порятунку. 

З травня 2002 до березня 2005 — обраний народним депутатом (4-те скликання) від СПУ, був № 3 в списку. Склав депутатські повноваження 3 березня 2005 у зв’язку з призначенням міністром внутрішніх справ України (4 лютого 2005 року).

4 лютого 2005 — 1 грудня 2006 — міністр внутрішніх справ України в урядах Юлії Тимошенко, Юрія Єханурова та Віктора Януковича.

1 грудня 2006 року звільнений з посади міністра після звинувачень у корупції та відсторонення від повноважень Верховною Радою 2 листопада. Спеціальну слідчу комісію з цього питання у ВР очолював Володимир Сівкович.

Квітень 2006 — обраний депутатом Київської міської ради.

Грудень 2006 — березень 2007 — радник президента України Віктора Ющенка.

Листопад - грудень 2007 — народний депутат України (6-те скликання) від блоку «Наша Україна — Народна самооборона», №1 у списку. 

Склав депутатські повноваження 19 грудня 2007 у зв’язку з призначенням міністром внутрішніх справ України в новому уряді Юлії Тимошенко. 

26 грудня 2010 заарештований і 27 лютого 2012 року засуджений до чотирьох років позбавлення волі. Печерський районний суд Києва визнав його винним у перевищенні службових повноважень, нецільовому використанні державних грошей, виділенні квартири своєму водієві та зарахуванні йому цивільного стажу як міліцейського. 

7 квітня 2013 року на підставі Указу Президента «Про помилування» № 197/2013 звільнений від подальшого відбування основного покарання.

20 березня 2014 року Печерський суд міста Києва відмінив всі судові рішення щодо Юрія Луценка.

27 серпня 2014 року очолив партію президента України «Солідарність», яка отримала нову назву «Блок Петра Порошенка» та очолив партійний список на дострокових виборах до Верховної Ради.

26 жовтня 2014 року обраний народним депутатом України (8-ме скликання).

12 травня 2016 року призначений міністром внутрішніх справ України в уряді Володимира Гройсмана.